|
Сучасний бізнес передбачає шпигунство, крадіжки комерційних секретів і ще багато різних негативних, але реалістичних сторін. Сьогодні захист будь-якої інформації потребує роботи висококваліфікованого спеціаліста. Освіта в цій сфері найбільш актуальна, а спеціалісти — затребувані ринком праці. Тому фраза: «Я розуміюся на захисних приладах і знаю, як закодувати телефонну розмову», — сьогодні викликає не посмішку, а повагу співрозмовника.
- У Києві фахівців з телекомунікацій готують лише в трьох ВНЗ: Київському коледжі зв’язку (молодший спеціаліст, бакалавр), Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій (бакалавр, спе-ціаліст, магістр), Інституті телекомунікацій КПІ (бакалавр, спеціаліст, магістр), — розповідає Ростислав УВАРОВ, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з навчальної роботи Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. — У сучасній галузі електро- та поштового зв’язку відбулася докорінна заміна технічного забезпечення й обладнання. Телекомунікації переходять на цифрову передачу інформації, замінюється технологія обробки поштових відправлень. Аби встигати реагувати на прогресивні зміни в галузі, ми ввели низку нових спеціальностей. І, якщо раніше викладали курс лише за трьома професійними напрямками, то сьогодні спеціальностей вже чотирнадцять.
- А яка спеціальність найпопулярніша серед абітурієнтів?
- Одну визначити важко. А от цікавою та новою я б назвав інформаційну безпеку, де ми навчаємо спеціалістів чотирьох блоків:
- Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки.
- Системи захисту від несанкціонованого доступу.
- Адміністративний менеджмент у сфері захисту інформації з обмеженим доступом.
- Захист інформації в комп’ютерних системах та мережах.
- Інформаційна безпека — тема актуальна в усьому світі, але нова для України. Хто ж викладає на цьому курсі?
- Ми змушені були зібрати провідних фахівців різних ВНЗ України, запросили викладати спеціалістів вітчизняних служб безпеки, співробітників головного управління президентського зв’язку. На сьогодні в курс інформаційної безпеки введено 70 дисциплін, з яких 10 % — аудиторні лекції, 20 % — практичні заняття і 35% — лабораторні роботи.
- Яка нині форма навчання в університеті?
- Ми повністю перейшли на кредитно-модульну систему й відмовилися від сесій. Таким чином, студент не «пірнає» в знання напередодні сесії, а вивчає предмет поступово та дозовано. Ця форма дуже зручна і для викладачів.
- Яке співвідношення платного відділення та бюджетного?
- На контрактній основі у нас навчається близько 55 % студентів при середній вартості понад 6 000 грн на рік. З них 25 % приходять за направленням фірм, які оплачують навчання своїх співробітників. За державним замовленням і безкоштовно вчаться 45 % студентів університету.
- Чи існує у випускників проблема працевлаштування?
- Робота — це проблема не випускників, а, радше, викладачів. Починаючи з третього курсу навчання, наших студентів вже «замовляють», а на четвертому-п’ятому курсах 90% студентів вже офіційно працюють, переводити їх на заочну форму навчання немає сенсу. Працевлаштування в нашій сфері не проблема, а перевага, адже кожен спеціаліст може сам обирати фірму чи організацію, в якій хоче працювати.
- Як вирішується питання забезпечення обладнанням, адже засоби технічної безпеки одні з провідних у наукових розробках?
- Питання комп’ютеризації для нашого ВНЗ вже не актуальне, всі студенти мають доступ до ПК, працюють в електронній бібліотеці. А от забезпечення практичних занять фінансується спонсорами — виробниками засобів захисту інформації. Так що приставки до телефонів, новітні станції наші студенти вивчають одразу після запуску в серійне виробництво.
- Чи може приватна особа чи комерційна організація отримати в університеті певні знання з інформаційної безпеки?
- Ми практикуємо проведення планових круглих столів для спецслужб, охоронних фірм. Окремо відкрито відділення підвищення ква-ліфікації. А от приватна особа навряд чи отримає нашу інформацію, тому що побутова за-цікавленість і професійна необхідність — діаметрально протилежні речі. Проблемою підслуховування телефонної розмови чи крадіжки комерційної таємниці фірми мають займатися професіонали, а грати в агента інформаційної безпеки — доля акторів.
Чесно кажучи, той, хто серйозно зацікавився цією темою, вже давно знає, де нас шукати.
|
